Понівеченою від прильотів дорогою наш старенький кросовер швидко їде в бік позицій української піхоти. За вікном пролітають пейзажі прифронтових сіл та міст: розбиті будинки, потрощені дерева та глибокі вирви на тротуарах та дорозі.
Біля окупованої Горлівки оборону тримають бійці 24 окремої механізованої бригади імені Короля Данила. Швидко вистрибуємо з машини і забігаємо до найближчого укриття.
Всередині нас зустрічають троє піхотинців. Пресофіцер Андрій привіз їм декілька гірлянду, аби бійці прикрасили напередодні Нового року бліндажі. Хоч всім трьох далеко за 40, та ілюмінації щиро тішаться як діти. Двоє бійців одразу беруться прикрашати стіни. Гірлянду примотують до деревини, якою перекрито укриття.
«Минулий новий рік я теж зустрічав на фронті, тоді якраз був біля Бахмута. Тяжко було. Я саме в ці дні десь отримав поранення, збоку прилетів АГС. Мене якраз 31 числа відвезли в госпіталь, то я практично цілу новорічну ніч проспав в палаті. Хоча було й добре… Потім відправили додому на пару тижнів», – пригадує минулий новий рік боєць з позивним «Жак».
З різдвяно-новорічного на передовій хіба ці вогники і мандарини, ящик яких передали волонтери. Все інше – сувора реальність. До позицій ворога місцями кількасот метрів, періодично чути свист пролітаючих мін та ворожих гелікоптерів. На горизонті видно промзону Горлівки. Декілька тижнів тому бійцям 24 бригади вдалося встановити український прапор на териконі поблизу міста. Ця територія була окупована ще з 2014 року.
«Хотілося би бути в ці дні з рідними, але ми добре розуміємо, що тут треба комусь бути. Я не зміг сидіти вдома, коли бачив, як багато молодих хлопців у домовинах привозять додому. Тай я вже старший, в мене двоє синів. Треба за них воювати…воювати в будні і свята. А якщо чесно, я дуже люблю цей зимовий період. В нас на Галичині в ці дні якраз вертепи і колядники ходять. Не вистачає цього. Треба сидіти в окопі, аби там люди жили», – розповідає піхотинець на позивний «Повар».
Погода, яка в цивільних містах здається новорічною і казковою, на фронті сприймається геть по-іншому. Мороз пробирає до кісток, а під ногами кострубаті брили замерзлого болота. Зима – додаткове випробування на війні.
В окопах на передовій військові готуються особливо пильно зустрічати новий рік.
Українцям ж захисники у новому році бажають найголовнішого – витривалості та сили, адже боротьба триває і ворог нікуди не зник.
Христина Луцик. Донеччина 2023.
