Перемовини адміністрації Дональда Трампа з кремлем щодо завершення війни залишають українців, які втекли від окупації, у розпачі. Надія на повернення додому стає дедалі примарнішою.
Financial Times розповідає історії переселенців, які тепер бояться, що ніколи не побачать рідних і свої домівки.
Вимушений вибір: жити під обстрілами чи втратити все
Катерина виїхала з Мелітополя у 2022 році, мріючи про швидке повернення. Тоді вона вірила, що її від’їзд – тимчасовий, але тепер реальність стала іншою.
«Ми бачимо, що питання окупованих територій навіть не лежить на столі, – каже вона. – Тож на даний момент перспективи вже досить зрозумілі. Ми не сподіваємось бачити своїх батьків найближчим часом».
Як і тисячі інших українців, вона затрималась у Запоріжжі – найближчому великому місті до рідного Мелітополя. Попри близькість фронту, багато хто воліє залишатися тут, аби мати бодай якийсь шанс повернутися на окуповані території.
Переселенці, які говорили з Financial Times, побоюються, що переговори можуть завершитися поступками на користь росії. Відсутність чіткої позиції адміністрації Трампа щодо окупованих територій, зволікання з військовою допомогою Україні й уникання прямих звинувачень росії як агресора лише посилюють ці страхи.
Багато українців уже змирилися з тим, що кремль добровільно не відмовиться від захоплених земель. Анексія Криму в 2014 році та подальше розширення російського контролю підтверджують цю тенденцію. Остаточний удар по надіях завдала втрата Україною позицій у Курській області, які її війська контролювали торік.
«Гості забирають наш дім»
Максим, ще один переселенець із Мелітополя, не приховує розпачу.
«Я не хочу, щоб люди продовжували гинути, але я хочу справедливості», – каже він.
Максим, як і багато інших, мріє хоча б тимчасово повернутися, щоб забрати речі чи продати майно. Але зараз він не може навіть цього.
«Я залишаюся тут, у Запоріжжі, хоча тут небезпечно. Але це єдиний шанс повернутися», – пояснює він.
Його родина пройшла через 24 російські блокпости, а його двоє дітей бачили, як росіяни змушували батька роздягатися під дулами автоматів. Вони втратили три квартири – увесь сімейний статок – і тепер змушені починати життя заново.
Олена, ще одна переселенка, дізналася, що російська адміністрація визнала її будинок «покинутим».
«Наші «чудові нові гості» забирають наш дім. З усіма нашими речами всередині», – каже вона.
Кремль хоче ще більше
росія не лише утримує окуповані території, а й претендує на регіони, які ніколи не контролювала, зокрема саме місто Запоріжжя. Представник Трампа Стів Віткофф заявив, що «відбулися референдуми, на яких переважна більшість висловилася за росію».
Українці жахнулися від таких слів, адже «голосування» 2022 року проходило під прицілом автоматів. кремль вимагає, щоб Україна повністю відмовилася від Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Для переселенців це означає остаточну втрату надії на повернення.
«Якщо ми просто скажемо: «Добре, тепер ми зупинимося», – за що тоді загинули люди?» – запитує Вероніка, яка допомогла матері втекти з окупованої території.
Вона, як і тисячі інших українців, хоче не лише миру, а й справедливості, а тому не готова прийняти втрату рідного дому.
Читайте також: Майбутнє під питанням: що чекає українців у США після закінчення захисту?
фото: Gleb Garanich/Reuters
