Тимчасовий захист, що став рятівним колом для мільйонів українців після початку повномасштабної війни, ризикує перетворитися на більш жорсткий і вибірковий механізм.
Як повідомляє DW, у Європейському Союзі працюють над оновленням директиви про тимчасовий захист. Очікується, що вже наприкінці травня Єврокомісія запропонує продовжити її дію до березня 2028 року.
Водночас експерти зазначають, що таке рішення не означатиме автоматичного збереження нинішніх умов для всіх. Навпаки – нова версія документа може передбачати обмеження для окремих категорій українців.
У міграційній політиці дедалі частіше звучить теза, що довгострокові рішення можливі лише після завершення війни. За словами представників експертного середовища, лише тоді можна буде серйозно говорити про повернення українців додому та відновлення країни.
Хто може втратити частину прав
Серед варіантів змін, які обговорюються, є кілька чутливих сценаріїв.
По-перше, йдеться про можливі обмеження для чоловіків мобілізаційного віку. Деякі країни вже мають подібний досвід, однак у межах законодавства ЄС такі кроки можуть викликати звинувачення у дискримінації.
По-друге, обговорюється підхід до так званих «безпечних регіонів». За прикладом окремих європейських держав, захист можуть не поширювати на вихідців із західних областей України. Втім, ця ідея викликає суперечки, адже ракетні атаки охоплюють всю територію країни.
Третій сценарій стосується новоприбулих українців. У майбутньому тимчасовий захист можуть не надавати тим, хто виїде з України після певної дати. Натомість таким людям доведеться проходити стандартну процедуру отримання притулку, яка може тривати місяцями.
Чому ЄС не поспішає з постійними статусами
Попри тривалу війну, країни ЄС не готові масово переводити українців у категорію постійних мешканців. Експерти пояснюють це двома ключовими факторами.
З одного боку, держави не мають достатніх адміністративних ресурсів, щоб обробити мільйони індивідуальних заявок. З іншого – політична ситуація в багатьох країнах робить питання імміграції особливо чутливим напередодні виборів. У результаті тимчасовий захист поступово перетворюється на довготривалий, але без чітких гарантій стабільності для людей.
За офіційними даними, під тимчасовим захистом у ЄС перебувають близько 4,35 млн українців. Найбільше – у Німеччині, Польщі та Чехії.
Водночас частина держав уже почала готувати механізми виходу з цієї програми. Йдеться про поступовий перехід до інших статусів, які будуть прив’язані до роботи, навчання або тривалого проживання.
Також у Європі дедалі активніше обговорюють варіант звуження програми до формату «залишкового статусу» – тобто допомоги лише для найбільш вразливих категорій.
Окремі представники Єврокомісії вже заявляють, що п’ятирічний термін тимчасового захисту є достатнім, і надалі система має змінитися.
Наразі жодних фінальних рішень не ухвалено – консультації між країнами ЄС тривають. Однак сам факт перегляду правил свідчить: політика щодо українських біженців входить у нову фазу, де ключовими стануть не лише гуманітарні, а й політичні та економічні фактори.
Читайте також: Скільки українців за кордоном живуть на соцвиплати: свіжа статистика
фото: Rudenko Alla / Shutterstock
