У 12 років Максим Вівчар залишив Україну через повномасштабне вторгнення росії та разом із родиною переїхав до Шотландії. Спочатку хлопцеві було складно звикнути до нового життя, школи й мови, однак підтримка благодійної організації Mission of Innocents допомогла йому знайти друзів і повірити в себе. Тепер, у 16 років, він сам підтримує молодших українських дітей, які переживають схожий досвід вимушеного переселення.
Історію підлітка розповіло видання Glasgow Live.
Після початку великої війни Максим разом із родиною був змушений терміново залишити Україну. За його словами, під час зборів ніхто не міг сказати, наскільки довго триватиме від’їзд і що саме варто взяти із собою.
Родина знайшла прихисток у Шотландії. Спочатку вони жили на борту судна, пришвартованого в Глазго, разом з іншими українськими сім’ями, які також рятувалися від війни.
Однак фізична безпека не означала, що хлопець одразу зміг оговтатися від пережитого. Максим замкнувся в собі, йому було важко пристосуватися до нової країни, школи та англійської мови. Він зізнавався, що, хоча на судні було спокійно й безпечно, думками все одно залишався вдома.
Як благодійна організація допомогла українським дітям у Шотландії
Саме в той період, коли українські родини мешкали на суднах у Глазго, з’явилася благодійна організація Mission of Innocents. Її діяльність зосередили на підтримці дітей, які постраждали від війни та вимушеного переселення. Організація проводила творчі й громадські заходи, зокрема спортивні заняття, настільні ігри, майстер-класи з рукоділля та роботи з деревом. Такі активності мали допомогти дітям поступово впоратися з пережитим, відновити впевненість у собі, знайти друзів і звикнути до нового середовища.
Максим також долучився до цих занять. Спочатку йому було непросто спілкуватися з однолітками, однак поступово він почав почуватися вільніше. За словами хлопця, спільні ігри допомогли йому налагодити контакти з іншими дітьми, і з часом перебування серед людей перестало здаватися зусиллям.
Засновниця та керівниця Mission of Innocents Джойс Лендрі згадує Максима як тихого хлопця, який тримався поруч із родиною та майже не розмовляв. За її спостереженнями, багато дітей, попри те що вже перебували в безпеці, продовжували переживати наслідки війни. Саме тому, пояснила вона, виникла потреба створити простір, де вони могли б отримати додаткову підтримку.
Тепер, через чотири роки після знайомства з організацією, Максим сам допомагає молодшим українцям, які стикаються з труднощами, знайомими йому з власного досвіду.
Загалом за цей час організація підтримала майже 800 українських дітей, які були змушені залишити домівки через війну.
Від волонтера до наставника для молодших дітей
Два роки тому підліток обрав Mission of Innocents місцем для волонтерської практики в межах програми бронзової нагороди герцога Единбурзького (Duke of Edinburgh’s Award). Він допомагав проводити спортивні заняття, творчі майстер-класи та працювати з деревом.
Максим успішно завершив програму, а згодом склав усі іспити National 5 на найвищі оцінки A. Особливо примітно, що навчався він англійською мовою, яка для нього не є рідною. Нині хлопець навчається у старшій школі, у класі S5.
У 16 років він уже допомагає організовувати заняття з настільного тенісу для молодших українських дітей у місті Коатбридж, графство Північний Ланаркшир, а також долучається до заходів і виставок благодійної організації.
Максим каже, що іноді помічає дітей, які приходять на заняття, але залишаються осторонь і не наважуються долучитися до інших. У такі моменти він добре розуміє їхні почуття, адже сам колись поводився так само.
Мати хлопця Ольга Вівчар, яка нині обіймає посаду виконавчої директорки Mission of Innocents, пригадує, що молодшому синові Андрію, якому на момент переїзду було 10 років, адаптуватися вдалося швидше. Максимові було 12 – у цьому віці, за її словами, значно важче залишити звичне життя, друзів і все знайоме. Тривалий час він тримав переживання в собі.
Допомога поруч із домом особливо важлива для українських родин
Нині в Коатбриджі оселилися близько 140 українських сімей. Серед них, за оцінками організації, приблизно 100–120 дітей і молодих людей віком до 18 років. Понад половина регулярно відвідує заходи Mission of Innocents.
Ольга Вівчар наголошує, що для багатьох родин важливо мати доступ до безкоштовних або доступних занять неподалік від дому. Не всі батьки мають автомобілі, а витрати на гуртки та поїздки до Глазго можуть бути непосильними. Коли ж активності відбуваються за кілька хвилин ходьби, дітям простіше долучатися, знайомитися та відчувати себе частиною місцевої громади.
Особливу роль відіграють творчі заняття. Малювання, рукоділля та створення різних виробів допомагають дітям висловлювати емоції, про які їм буває складно говорити. За спостереженнями команди організації, такі програми позитивно впливають на емоційний стан і соціальну адаптацію дітей.
Війна вплинула і на плани Максима щодо майбутньої професії. Під час повномасштабного вторгнення він бачив поранених і загублених тварин, які також стали жертвами бойових дій. Цей досвід настільки його вразив, що хлопець вирішив пов’язати майбутнє з ветеринарією. Улітку він здобував практичний досвід у ветеринарних клініках і притулках для тварин. Тепер Максим сподівається в майбутньому стати ветеринаром, щоб допомагати тваринам, які потребують лікування та догляду.
Читайте також: “Я була ветеринаркою, а тепер маю пекарню в Шотландії”: історія українки
фото: Halfpoint / Shutterstock
