Більшість українців, які переїхали до Британії через повномасштабну війну, хотіли б залишитися в країні навіть за умови, що повернення в Україну стане безпечним. Водночас майже 88% опитаних не бачать для себе доступного шляху до візового статусу, який дозволив би отримати постійне проживання.
Про це свідчить нове дослідження Бірмінгемського університету, проведене за участю понад 5,4 тисячі українців.
Станом на березень 2026 року у Сполученому Королівстві перебували понад 180 тисяч людей за українськими візовими програмами, зокрема за схемою продовження дозволу на перебування Ukraine Permission Extension (UPE). Серед них – близько 38,4 тисячі дітей віком до 18 років.
Дослідники опитали 5454 українців, які вимушено переїхали до Британії. Опитування проводили у травні–червні 2026 року. Також команда взяла 18 інтерв’ю з експертами, проаналізувала попередні дослідження та обговорення в межах Ukraine Policy Network.
Більшість українців не планують повертатися навіть після війни
За результатами опитування, 76,6% респондентів хотіли б залишитися у Британії навіть тоді, коли повернення до України стане безпечним. Ще 18,1% поки не визначилися зі своїми планами, а лише 4,6% заявили про бажання повернутися.
Дослідники звертають увагу, що навіть можливе припинення вогню не обов’язково стане достатньою підставою для повернення. Серед головних причин – недовіра до потенційних мирних домовленостей, побоювання нового насильства та можливі конфлікти в суспільстві після війни.
82% опитаних українців вважають, що Україна не буде безпечною навіть після завершення бойових дій.
На рішення впливають і житлові обставини. За оцінками, росія знищила близько 14% житлового фонду України. Водночас механізми компенсації за втрачене житло стикаються з фінансовими та адміністративними перешкодами. Через це частина переселенців, зокрема тих, хто виїхав із Донецької та Луганської областей ще до повномасштабного вторгнення, фактично не має куди повертатися.
Українці хочуть залишитися, але не бачать шляху до постійного статусу
Попри бажання будувати життя у Британії, міграційні правила залишають багатьох українців у невизначеності. За даними дослідження, 87,5% опитаних не бачать можливості перейти на інший тип візи, який відкривав би шлях до постійного проживання.
Навіть серед тих, хто формально відповідає вимогам для отримання іншої візи, далеко не всі можуть дозволити собі такий перехід. Лише 37,9% цієї групи мають достатньо коштів, щоб оплатити необхідні збори та медичний збір за користування системою охорони здоров’я (Immigration Health Surcharge).
Додаткову невизначеність створює те, що час перебування у Британії за українськими програмами не зараховується до десятирічного маршруту Long Residence, який передбачає можливість отримання постійного статусу після десяти років безперервного легального проживання. Тобто навіть перехід на іншу імміграційну категорію не дозволить зарахувати попередні роки перебування за українською схемою до цього строку.
Автори дослідження наголошують, що невизначеність впливає не лише на особисті плани переселенців. Вона також ускладнює інтеграцію та можливість повною мірою використовувати професійний потенціал українців.
Тимчасові візи заважають українцям реалізуватися на роботі
Автори також відзначають високий рівень економічної активності української громади. Серед тих, хто мав досвід роботи, 89,2% на момент дослідження були працевлаштовані. Зокрема, 71% працювали повний день, а 63,9% мали постійний трудовий контракт.
Крім того, 12,9% опитаних володіли власним активним бізнесом.
Однак знайти роботу відповідно до своєї кваліфікації вдається не всім. Серед респондентів, які повідомили про перешкоди в працевлаштуванні на рівні своєї професійної підготовки, 63,6% назвали однією з головних причин короткостроковий характер візового статусу.
За спостереженнями фахівців, які працюють з українськими переселенцями, роботодавці не завжди готові інвестувати в навчання працівників або пропонувати їм посади з вищим рівнем відповідальності, якщо їхнє право на перебування у країні обмежене в часі.
Автори роботи вважають, що Британія має розглянути можливість запровадження реалістичних і доступних механізмів переходу українців до постійного статусу. Це дало б людям більше впевненості у майбутньому, допомогло б продовжувати освіту, знаходити роботу відповідно до кваліфікації та розвивати власну справу.
На думку дослідників, така стабільність була б корисною не лише для українців, а й для самої Британії. Українці могли б активніше долучатися до економічного та суспільного життя країни, водночас підтримуючи зв’язки з Україною. У перспективі це сприяло б обміну знаннями, розвитку торгівлі та переказам коштів, а також допомагало б українській діаспорі зробити вагоміший внесок у відбудову держави.
Читайте також: Яка ситуація із працевлаштуванням українців у Британії: дослідження університету Бірмінгема-2025
фото: Сергій Зіняк
