Росія може готувати новий етап ударів по українській цивільній інфраструктурі напередодні зими. Як пише британське видання The Telegraph, владімір путін залучив до планування атак генерала сергія суровікіна, відомого як «генерал Армагедон», а серед потенційних цілей називають сім мостів через Дніпро в Києві.
На думку автора матеріалу, кремль намагається перенести війну з поля бою на територію, де розраховує мати перевагу, – випробування витривалості українського суспільства.
Російський наступ ускладнюється
За оцінкою видання, кремлю необхідно змінити ситуацію на фронті, оскільки російська армія вже кілька місяців має серйозні проблеми на Донбасі. Українські сили чинять опір і контратакують у районах Покровська та Лимана, тоді як російська армія зазнає значних втрат.
Автор зазначає, що навіть якщо заявлені Україною цифри російських втрат потребують подальшої перевірки, масштаб ціни, яку москва платить за незначні територіальні здобутки, очевидний.
Водночас росії дедалі складніше компенсувати втрати новими контрактниками. Теоретично кремль може провести чергову масштабну мобілізацію, однак такий крок, за оцінкою автора, може стати політично небезпечним для путіна. Тому російське керівництво, ймовірно, шукає інший спосіб змінити ситуацію.
«Генерал Армагедон» і нова тактика ударів
The Telegraph нагадує, що сергій суровікін отримав прізвисько «генерал Армагедон» через свою роль у війні в Сирії. Саме з його діяльністю пов’язують масштабні удари російських сил по цивільній інфраструктурі, зокрема в Алеппо.
Тепер, як стверджує автор, росія може застосовувати подібну тактику проти України. Йдеться не лише про військові об’єкти, а й про інфраструктуру, від якої залежить нормальне функціонування українських міст. Київ у цьому контексті є особливо важливою ціллю.
Столиця залишається ключовим транспортним вузлом, а сім мостів через Дніпро з’єднують правобережну та лівобережну частини міста.
За оцінкою автора, масштабне пошкодження мостів могло б серйозно ускладнити транспортне сполучення не лише в Києві, а й на значній частині півночі України.
росія може робити ставку на виснаження українців
Автор The Telegraph вважає, що російська стратегія дедалі більше зводиться до спроби зламати не українську армію, а цивільне населення. Йдеться про логіку, яку кремль уже застосовував у Сирії: якщо зробити життя цивільних достатньо небезпечним і важким, суспільство зрештою може почати вимагати від власної влади припинити війну. Однак, як зазначає автор, ця стратегія не спрацювала в Сирії й навряд чи спрацює в Україні.
Водночас Київ уже зазнає майже безперервних повітряних атак, а російські ракети та безпілотники дедалі глибше проникають у місто, пошкоджуючи цивільну інфраструктуру.
Захід має готуватися до довгої війни
Однією з головних проблем для України автор називає стан протиповітряної оборони. Запаси ракет для ППО перебувають під значним тиском, а дорогі ракети-перехоплювачі для систем Patriot залишаються особливо дефіцитними.
На думку автора, росія розуміє цю вразливість і тому змінює тактику. Москва може дедалі активніше атакувати об’єкти, які забезпечують функціонування Києва та інших українських міст.
При цьому росія розраховує на виснаження. Вона значно більша за Україну за населенням і поступово перевела економіку на військові рейки. Глава кремля готовий жертвувати солдатами, розраховуючи, що росія витримає втрати довше, ніж Україна – удари, а західні уряди – політичний і суспільний тиск через продовження допомоги Києву.
«Питання не лише в тому, чи втримає Україна Покровськ або Лиман. Питання в тому, чи вистачить у Британії та Європи політичної витримки, щоб Україна встояла і наступного року, і через рік», – наголошує автор.
The Telegraph наголошує: якщо росія переконається, що удари по Києву та цивільній інфраструктурі дають результат, вона може лише посилити такі атаки. Тому Захід має продемонструвати протилежне – українські міста будуть захищені, населення отримає підтримку, а українська армія матиме необхідні ресурси стільки, скільки буде потрібно.
Читайте також: Росія може влаштувати “логістичний кошмар” у Києві: огляд ЗМІ
фото: Shutterstock
