Без субсидій фермерам і з обмеженим правом вето: Україні можуть запропонувати вступ до Європейського Союзу за правилами, які відрізнятимуться від умов для нинішніх членів.
Як пише Радіо Свобода, Єврокомісія розглядає обмеження доступу українських аграріїв до європейських субсидій, тривалий перехідний період для нових членів та можливість тимчасово позбавляти їх права голосу в разі серйозного порушення правил ЄС.
Водночас Брюссель хоче прискорити сам процес вступу. Про це йдеться в новій стратегії підготовки ЄС до розширення, яку Єврокомісія представила 6 жовтня. Документ має показати, як сам Євросоюз планує змінити свої правила перед потенційним вступом України, Молдови та країн Західних Балкан.
Кластери можуть відкривати без одностайності
Нині Україна залишається серед найбільш просунутих кандидатів на вступ до ЄС. Разом із Чорногорією, Албанією та Молдовою вона має отримати окрему дорожню карту з конкретними етапами подальшого зближення.
У Єврокомісії зазначили, що Чорногорія планує завершити переговори до кінця 2026 року і претендує на вступ у 2028-му. Албанія розраховує завершити переговорний процес у 2027 році, а Молдова – у першій половині 2028-го. Щодо України конкретну дату чиновники Єврокомісії поки не називають, хоча наголошують на її швидкому прогресі.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час презентації стратегії окремо відзначила, що Україна виконує вимоги ЄС попри війну.
«Уперше за всю історію розширення ми ведемо переговори з країною, яка перебуває у стані війни і при цьому виконує вимоги», – заявила Кос.
Однією з головних пропозицій Брюсселя є зміна процедури відкриття переговорних кластерів. Єврокомісія хоче, щоб для проміжних етапів не завжди була потрібна згода всіх 27 держав. Натомість рішення могли б ухвалювати кваліфікованою більшістю – щонайменше 55% країн, які представляють не менш як 65% населення ЄС.
Для України це особливо важливо через позицію Угорщини, яка блокує відкриття переговорних кластерів із Києвом.
За словами Кос, таким чином можна було б зменшити кількість сфер, де одна країна здатна одноосібно заблокувати рішення всього ЄС. Серед можливих прикладів вона назвала санкції, боротьбу з податковим шахрайством та окремі етапи процесу розширення.
Водночас повністю відмовитися від принципу одностайності буде складно. Для зміни самих правил країнам-членам також необхідно домовитися між собою, а це означає, що держави мають фактично погодитися обмежити власне право вето.
Нові члени можуть добровільно відмовитися від права вето на 15 років
Окрема пропозиція стосується вже самих майбутніх членів ЄС. Брюссель хоче, щоб нові держави протягом перших 15 років після вступу добровільно погоджувалися не використовувати право вето щодо приєднання інших країн.
Причина – побоювання, що нові члени можуть використовувати процес розширення як інструмент для вирішення двосторонніх суперечок.
Подібні випадки вже були. Словенія свого часу блокувала переговори Хорватії через територіальну суперечку, а тепер Хорватія використовує окремі переговорні питання для тиску на Чорногорію. У Брюсселі побоюються, що аналогічна ситуація може виникнути й після наступної хвилі розширення.
Для України це особливо актуально з огляду на конфлікт із Угорщиною, яка вже використовує свої можливості блокування у відносинах із Києвом.
Новим країнам можуть залишити «випробувальний період»
Ще одна суперечлива пропозиція стосується захисних механізмів для економіки та політичної системи ЄС. Нині більшість таких механізмів розрахована приблизно на три роки. Єврокомісія пропонує збільшити цей період до 10–15 років.
На практиці це може означати, що після вступу нова держава не одразу матиме повний доступ до всіх сфер співпраці або в окремих випадках її участь можна буде призупинити.
Крім того, Брюссель пропонує додаткову «тимчасову інституційну захисну клаузулу». Вона дозволила б у разі особливо серйозного порушення принципів демократії, верховенства права чи фундаментальних прав тимчасово призупинити окремі права держави, зокрема право голосу в Раді ЄС.
Саме тому частина оглядачів уже поставила питання, чи не створює така система своєрідного «членства другого сорту» для майбутніх держав.
Кос це заперечила. За її словами, нові та нинішні держави-члени матимуть однакові права.
«Усі держави-члени – і я хочу це особливо наголосити – матимуть рівні права. У тому числі нові члени. Ми не хочемо членства двох рівнів», – заявила єврокомісарка.
Вона пояснила, що нові механізми мають бути своєрідним захистом ЄС на випадок серйозного відступу нової держави від демократичних принципів.
Для українських фермерів пропонують окремі правила
Найбільше обмежень для України стосується сільського господарства. Єврокомісія вважає, що через масштаб українського агросектору, його структуру та високу продуктивність повна інтеграція без спеціальних запобіжників може створити значний тиск на фермерів нинішніх держав ЄС.
Тому Брюссель пропонує заздалегідь передбачити механізми, які можуть суттєво обмежити фінансову підтримку українських аграріїв та доступ окремих видів продукції до європейського ринку.
Йдеться насамперед про зернові та пшеницю, а не про весь український агросектор.
У Єврокомісії пояснюють це тим, що українські виробники мають високу продуктивність і в багатьох випадках нижчу собівартість продукції. Відтак надання їм такого самого рівня підтримки, як європейським фермерам, може суттєво змінити баланс на аграрному ринку ЄС.
Є й інший фактор. До повномасштабної війни значна частина українського зерна експортувалася до Північної Африки та країн Близького Сходу. У Брюсселі побоюються, що після вступу значні обсяги можуть залишитися на європейському ринку, створивши додатковий тиск на місцевих виробників.
Водночас умови для України ще не визначені остаточно. Спеціальний режим мають обговорювати в межах переговорів щодо аграрного кластера, а остаточні положення можуть з’явитися лише після завершення відповідного етапу переговорів.
Україна може отримати «асоційоване членство» ще до вступу
Паралельно в Німеччині та Франції просувають ідею поступової інтеграції України до роботи ЄС ще до повноправного членства.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц раніше запропонував надати Україні можливість глибше долучатися до роботи європейських інституцій без права голосу. Йдеться, зокрема, про участь у засіданнях і самітах, представництво в окремих структурах та поступове отримання переваг, доступних членам ЄС.
Берлін і Париж розвинули цю ідею, запропонувавши ранній доступ кандидатів до внутрішнього ринку, тіснішу співпрацю з інституціями ЄС та можливість отримання статусу спостерігача.
Єврокомісія при цьому не створюватиме окремого юридичного статусу «асоційованого члена». Однак чинні правила вже дозволяють частково реалізувати таку модель.
Наприклад, Європарламент може запросити парламент країни-кандидата направити спостерігачів, які братимуть участь у роботі, але не голосуватимуть. Також Єврокомісія розглядає можливість ширшої політичної участі представників держав-кандидатів у роботі своїх структур – без права ухвалювати рішення.
Кос наголосила, що такий формат не повинен замінювати повноправний вступ:
«Поступова інтеграція не є заміною повноправного членства. Вона є прискорювачем розширення».
Скільки коштуватиме вступ України
Окреме питання для ЄС – фінансова ціна майбутнього розширення. Точну суму, яку потребуватиме інтеграція України, зараз визначити неможливо через війну та масштаб руйнувань.
Водночас у Брюсселі вважають, що реальні додаткові витрати саме на членство України можуть бути нижчими, ніж часто припускають.
У проєкті наступного семирічного бюджету ЄС уже передбачено резерв для України обсягом до 100 млрд євро. Значна частина цих коштів має бути спрямована на відбудову.
Після вступу Україна також зможе отримувати кошти політики згуртованості, які, за оцінкою Єврокомісії, значною мірою можуть бути пов’язані саме з відновленням країни.
Окремий режим для українського агросектору, своєю чергою, може зменшити навантаження на бюджет ЄС, оскільки Спільна сільськогосподарська політика є однією з найбільших статей європейських витрат.
Коли Україна дізнається більше про умови вступу
Стратегія Єврокомісії поки не є остаточним рішенням. Її пропозиції ще мають обговорити країни-члени та юридично оформити ті зміни, які потребуватимуть відповідних рішень.
Вперше лідери 27 держав ЄС мають обговорити документ на саміті в Брюсселі 15–16 жовтня.
Наступний важливий етап запланований на 28 жовтня. Тоді Єврокомісія має представити орієнтовні дорожні карти вступу для Чорногорії, Албанії, Молдови та України.
Читайте також: Британія знову хоче до ЄС: що це може означати для України
фото: Офіс Президента
