Майже без домашніх завдань, уроки в лісі, індивідуальні зустрічі з учителем замість звичних батьківських зборів, а за пропуск школи без причини – штраф. У британській школі є чимало правил і традицій, які українським батькам можуть здатися незвичними.
Про те, чим особливі школи в Англії та чим відрізняються від українських, UA-Platform розпитала Наталію Гордаш, яка живе з родиною у Вустері. Її донька Софія нині навчається у 4 класі британської державної школи, а до переїзду в Англію закінчила перший клас в Україні. За три роки навчання у британській школі Наталія встигла на власному досвіді побачити, що тут геть інакше – від форми до оцінювання, шкільного меню, контролю відвідуваності й ставлення до дітей.
Шкільне життя в Англії починається в дітей з чотирирічного віку – це обов’язкова pre-school, розповідає Наталія. Нюанс: дитина обов’язково має мати повних чотири роки, тобто, якщо її день народження – на початку вересня, її візьмуть до школи у майже п’ять.
– Вже з 4-х років у дитини є шкільна форма і повноцінний навчальний день. Моїй доньці скоро буде дев’ять, а син піде до pre-school в чотири – це неважливо, всі перебувають у школі з 8:40 до 3:15.
Вибір школи і мовний бар’єр
– Тут зовсім не так, як в Україні, де ти приходиш у будь-яку школу і записуєш дитину. В Англії потрібно піти в місцевий council або подати онлайн-заявку в три найближчі школи. Якщо там є місце, тобі надсилають лист, що дитина може бути прийнята. Після цого ви можете сконтактувати вже з обраною школою.
Моя дитина навчається у державній школі. Є також приватні школи, де дитина перебуває з понеділка по п’ятницю. Наприклад, у Вустері, яке є не дуже великим містом, рік навчання в такій школі коштує £ 38 тисяч. Крім того, є школи при церкві, тобто там між уроками ще додаються молитви, церковний хор.
Софія пішла в перший клас в Україні. В англійській школі розпочала навчатися з другого класу, і на той час вона абсолютно не знала англійську мову. І перший шок – всі вчителі та помічники вчителя – британці, кожна зі своїм акцентом. Іноді в школах може трапитись, що хтось із помічників знає російську, або працюють українці. Помічниця вчителя в класі доньки знайшла вихід – використовувала перекладач в деяких моментах. Але переважно діти просто мусять все «хапати» в моменті і вчитись розуміти.
Попри мовний бар’єр, який був на початку, і сум за домом, донька майже одразу сказала: «Мам, я бачила українську школу, і я хочу вчитись тут». Вона дуже задоволена.
Шкільний процес в Англії: форма, незвичайні уроки, домашні завдання
Першого вересня в розумінні українців, звиклих до свята першого дзвоника, в Англії немає – тут це звичайний день. І навчання не починається саме з першого числа, у кожній школі по-різному.
– Всі учні повинні носити форму певних кольорів з емблемою школи. Для дівчат – спідниця, сарафан, штани, кардиган на ґудзиках, футболка, взуття – класичне чорне, ніяких кросівок. Форму треба купити самим у магазині. А щодо інших витрат… Наприклад, за період навчання в другому класі я заплатила лише 2 фунти – за дискотеку на Геловін.
Всю шкільну канцелярію – ручки, олівці, зошити, книги – все надає школа.
У школі є уроки плавання, і ми платимо £14 за семестр за те, щоб їх туди довезли.
Або якщо дитина з класом кудись подорожує, якусь частину оплачує школа, а частину оплачують батьки. Наприклад, за поїздку на екскурсію вартістю £7 ми платити £3, і дітям роздавали пакунки з їжею.
Що для мене теж було здивуванням – це уроки Forest School, «лісова школа». Це означає, що діти вдягають резинові чоботи, waterproof-одяг – і вони йдуть до лісу. В дощ, сніг, у болото – діти дуже щасливі.
З інших предметів у них є англійська, наука, історія, мистецтво. Раз на тиждень є французька додатково. Двічі на тиждень – фізкультура, де вони вивчають різні ігри – волейбол, крикет, гімнастику.
З третього класу – обов’язкові уроки плавання, це пояснюють тим, що це важливо для безпеки і стане в нагоді в житті.
Чесно кажучи, мені завжди говорили, що англійська школа слабка. Але якщо порівняти, скажімо, математику, в другому класі дитина вже вивчила таблицю множення, ділення, дроби, коли в Україні це вчать і в третьому, і в четвертому класі. Тут у третьому класі вчать геометрію на рівні українського шостого.
Наприкінці третього класу їм пояснюють за кредитні й дебетові картки. Тут практично готівкою не користуються, і дітей змалку до цього готують.
Такий предмет як наука тут включає і географію, і біологію, де вони вже вчили детальну будову тіла і назви кісток, і релігію, адже тут діти дуже різних віросповідань.
Як такого домашнього завдання в початковій школі немає. Просто 10-15 хвилин щоденного читання, опанування таблички множення-ділення через додаток Rockstar, де вони роблять це на швидкість і можуть грати навіть із вчителем.
Зошитів здебільшого також немає, переважно завдання роздруковують окремими листками, де потрібно дописати.
Оцінки в початковій школі – словами «good», «excellent» і т.д.
Акценти англійської школи – толерантність та рівність
– За моїми спостереженнями, в британській школі немає такого цькування, що ти не знаєш чогось, що хтось кращий за тебе. Тут кожен у чомусь успішний, хтось у предметах, хтось у спорті. Постійно акцентують на толерантності, постійно «be honest», «be respectful».
Щоп’ятниці є Assembly Day: щотижня вибирають одну дитину з класу і за щось хвалять: за гарно написаний твір, за гарний малюнок, класну гру у футбол чи успішну естафету. Це щоразу інша дитина, не лише самі відмінники.
Всім дають шанс побути «зірочкою», і такий підхід дає дітям дуже гарний стимул.
Час від часу роблять уроки за участю батьків. Наприклад, приходимо на пів години раніше і печемо з дітьми піцу у формі тваринок, або сімейний спортивний день.
Тут дітей наскільки зацікавлюють, що діти хочуть і люблять ходити до школи.
Що заборонено в школах Англії?
– Категорично не можна телефон, планшет. Більше того, я купила дитині смарт-годинник, щоб бачити, де вона перебуває, коли їде на екскурсію. То його забрали і віддали мені на рецепції, бо там є функція дзвінків.
Крім того, зараз по всіх школах Англії заборонили соцмережі, щоб діти не відволікались і вчились комунікувати.
Школа обгороджена, і поки дитина в школі, я не переживаю.
Якщо я хочу зайти в школу, я можу бути лише на території рецепції. Якщо батьків запрошують на відкритий урок, вони повинні заповнити заяву, о котрій зайшли, з якої причини, о котрій вийшли. Сторонніх на території немає.
Комунікація з вчителями і специфічні батьківські збори
– В нашій школі першим дітей вранці зустрічає директор із песиком. Уявіть собі, стоїть біля хвіртки і вітається з кожним. Далі вчитель зустрічає дітей біля свого класу і так само вітається з кожним на ім’я.
Загалом більш вільна атмосфера, порівняно з нашими школами.
А от з батьками вся комунікація відбувається через рецепцію. Якщо ти запізнився, якщо захворів чи маєш якісь питання – все вирішує рецепція.
Єдиний шанс «зловити» вчителя – це або вранці, коли приводжу дитину, або на батьківських зборах.
Батьківські збори тут теж цікаві. Вони проводяться кожного семестру і геть інакше, ніж в Україні. Ти робиш букінг дати і часу, коли тобі зручно прийти. І в обраний час ти маєш індивідуальну розмову на 10-15 хвилин. Немає такого, щоб публічно перед усіма проговорювали успішність чи поведінку, когось похвалили, когось опозорили. Ви говорите лише про вашу дитину. Тому я та інші батьки не знають, як хто вчиться в нашому класі.
Наприкінці року кожному з батьків дають конверт, де вчитель описує успішність, в чому дитина відстає, що треба підтягнути, поведінку вашої дитини в класі.
До речі, щороку вчителі змінюються, тут немає одного класного керівника.
За пропуски занять – знімають бали і штрафують
– Якщо дитина пропускає школу без причини, батьки платять штраф. £80 за кожен день, якщо я зареєстрована лише як одна мама, або ж обоє батьків по £80.
Немає такого поняття, як у нас, подзвонити, що захворів – і зникнути на тиждень. Звітувати у школу потрібно щодня, і навіть можуть прийти додому перевірити, чи дійсно дитина хворіє.
Для нас, українців, цей момент трохи специфічний, бо тут діти практично не хворіють. Нежить, кашель і навіть підвищена температура тут не вважається причиною для пропуску. Якщо дитині треба прийняти антибіотик – даєш його до школи, його ставлять в холодильник і дадуть дитині в ті години, коли потрібно.
Якщо в нас є запис до лікаря, відпускають, але лише на час візиту, не на цілий день. І все одно, відвідуваність через це знижується. Діти повинні до кінця року мати відвідуваність не менше 95%. Якщо менше, вони тебе можуть викликати на розмову, що школа може зробити для того, щоб дитина менше пропускала.
Шкільне меню в Англії: мак-н-чіз, овочі й морозиво
– Харчування у школі в другому і третьому класі було абсолютно безкоштовне, тобто фінансується державою. Зараз у четвертому класі харчування коштує приблизно £2,70 щодня.
Система в їдальні – фуршет, дитина бере, що хоче. В меню – макарони з сиром, рис з овочами, раз на тиждень їм дають їхні славнозвісні фіш-енд-чіпс. Буває піца, лаваші. Обов’язково дають овочі (кукурудзу, броколі, бейбі-моркву) та фрукти (яблука, банани, апельсини, мандарини).
Плюс обов’язково дітям пропонують десерт. Це можуть бути панкейки, кекс, шматок торта, желе. Це може бути навіть морозиво. Ми тут навчилися його їсти в будь-яку пору року, тут не вважають, що від морозива взимку ти можеш захворіти.
Цікаві шкільні традиції: вчителі в костюмах і різдвяна вечеря
– Що класно, тут у школі активно підтримують традиції. Тут є Non-Uniform Day, і не дай Боже відправити в той день дитину до школи у формі. Саме тоді дитина може приходити в чому захоче.
Є специфічні дні, наприклад, день підтримки людей з якимось захворюванням, вони кажуть, які кольори вдягти.
А як готуються до Геловіна, ну це казка! Перевдягаються не тільки діти, а й вчителі. Торік вчителька Софії була вагітна і перевдяглась у вовка з черевом, а дві помічниці були в костюмах бабусі й Червоної шапочки. Директор був капітаном корабля.
На Різдво всі приходять у їхніх особливих святкових светрах. А замість звичного шкільного обіду їм влаштовують справжню різдвяну вечерю, з їхніми традиційними стравами, солодощами, правилами й іграми. Я ледь не плакала від думки, чому в нас так не роблять.
Читайте також про навчання в приватній школі Британії: український досвід
головне фото – ілюстративне / Shutterstock
