Подальша підтримка України, санкції проти росії та переговори зі США щодо оборонних технологій залишаються серед головних тем міжнародної політики. Зібрали найважливіші заяви та події останніх днів, які можуть вплинути на перебіг війни й позицію західних союзників.
Коаліція на підтримку України може зіткнутися з новими викликами після зміни лідерів у Європі
Британське видання The Telegraph звернуло увагу на ризики для так званої “коаліції охочих”, яка об’єднала понад 30 держав для підтримки України. На думку журналістів, головною причиною занепокоєння стали свіжі політичні зміни у Британії та майбутні у Франції.
Після відставки колишнього британського прем’єра Кіра Стармера новий глава уряду Енді Бернем уже запевнив союзників, що курс Лондона щодо України та НАТО залишиться незмінним. Символічно, що першим іноземним лідером, якого він прийняв на посаді, став президент України Володимир Зеленський.
Водночас значно більше запитань викликає майбутнє Франції. Президент Емманюель Макрон завершує свою каденцію наступного року, а серед потенційних фаворитів президентських перегонів називають Марін Ле Пен, яка раніше виступала за пом’якшення санкцій проти росії та перегляд підходів до підтримки України.
У Німеччині також немає однозначного лідера європейської оборонної політики. Представник Християнсько-демократичного союзу Родеріх Кізеветтер розкритикував канцлера Фрідріха Мерца за недостатньо рішучі кроки щодо України, зокрема небажання передавати ракети Taurus і жорсткіше діяти проти російського “тіньового флоту”.
За оцінками співрозмовників видання, якщо після виборів у провідних країнах Європи до влади прийдуть політики зі значно м’якшою позицією щодо москви, це може вплинути як на майбутню військову підтримку Києва, так і на безпекову політику НАТО.
The Guardian: відносини між Трампом і Зеленським помітно покращилися
Попри гучний конфлікт між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським на початку 2025 року, зараз контакти між двома лідерами стали значно активнішими. Про це пише The Guardian.
За інформацією видання, після кількох особистих зустрічей, зокрема на саміті НАТО та цього тижня у Вашингтоні, атмосфера між сторонами стала більш конструктивною.
Експерти вважають, що однією з причин зміни підходу Білого дому могла стати війна США та Ізраїлю проти Ірану. Україна, яка накопичила значний практичний досвід боротьби з іранськими безпілотниками Shahed, нині вже не лише просить допомогу, а й пропонує Сполученим Штатам власні технології та експертизу. Віцепрезидент Quincy Institute Тріта Парсі припустив, що саме така зміна ролі України могла суттєво вплинути на ставлення Дональда Трампа.
Додаткову увагу привернула й зустріч президента України з американською активісткою Лорою Лумер, яка після візиту до Києва заявила, що переосмислила свої погляди після ознайомлення з фактами про російську агресію.
У США ще не вирішили, чи передавати Україні технологій для виробництва ракет Patriot
Сполучені Штати продовжують обговорювати з Україною можливість передачі технологій виробництва ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot.
Про це в ефірі CBS повідомив конгресмен Майк Тернер. За його словами, реалізація такого рішення дозволила б Україні самостійно освоїти сучасні американські оборонні технології та розширити власне виробництво засобів ППО.
Втім, переговори залишаються складними. Тернер визнав, що погодити всі юридичні та технологічні питання непросто.
Водночас президент США Дональд Трамп нещодавно заявив, що Вашингтон поки не ухвалив рішення щодо передачі відповідних ліцензій. За його словами, йдеться про надзвичайно чутливі технології, тому адміністрація діє максимально обережно.
Законопроєкт про нові санкції проти росії затримується через суперечки щодо мит
У Сенаті США продовжується робота над законопроєктом покійного сенатора Ліндсі Грема, який передбачає посилення санкційного тиску на росію.
Як повідомляє The Washington Times, самі санкції мають широку двопартійну підтримку — під час процедурних голосувань документ підтримали понад 80 сенаторів.
Однак суперечки виникли навколо положення, яке надає президенту Дональду Трампу додаткові повноваження запроваджувати високі мита проти країн, що купують російські нафту та газ.
Частина демократів вважає, що такі повноваження можуть використовуватися надто широко. Сенаторка Елізабет Воррен заявила, що механізм створює ризики політичних маніпуляцій, а сенатор Ренд Пол попередив про можливі негативні наслідки для світової економіки.
Водночас автори законопроєкту наголошують, що остаточна редакція вже містить винятки для держав, які скорочують закупівлі російських енергоносіїв, зокрема для європейських союзників США.
Попри розбіжності, у Сенаті очікують знайти компроміс найближчим часом. Представники обох партій підкреслюють, що підтримка України та посилення тиску на росію залишаються спільним пріоритетом.
Читайте також: Чому Драпатий може змінити українську армію: стаття The Economist
фото: Офіс Президента
