Світова політика дедалі більше загострюється: напруження між США та Україною, ескалація навколо Ірану і нові суперечки між союзниками Заходу формують складну і небезпечну картину.
Пропонуємо огляд публікацій у західних медіа щодо головних подій і заяв останньої доби.
США та Україна: новий виток напруги
За даними видання El Pais, відносини між Києвом і Вашингтоном знову ускладнилися. Українська влада сигналізує про посилення тиску з боку США, особливо на тлі переговорів щодо завершення війни.
Як зазначається, президент Володимир Зеленський намагався зберегти робочий діалог із адміністрацією Дональда Трампа після конфлікту у Білому домі у 2025 році. Однак наприкінці березня риторика сторін різко змінилася.
Ключовим каменем спотикання стали умови можливого миру. У Києві вважають неприйнятними будь-які натяки на поступки територіями, тоді як у Вашингтоні заперечують, що такі вимоги офіційно висувалися.
Українська сторона фактично визнає, що переговорний процес наразі поставлено на паузу. Причина – зміна пріоритетів США, які дедалі більше зосереджуються на ситуації навколо Ірану.
У Києві допускають, що війна може затягнутися щонайменше на кілька років. У парламенті вже обговорюють сценарії довгострокового утримання фронту, зокрема з урахуванням ризиків скорочення американської підтримки.
Ризики для військової допомоги
Ситуацію ускладнюють конкретні кроки США. Зокрема, йдеться про часткове пом’якшення санкцій проти російської нафти, що у Вашингтоні пояснюють необхідністю стабілізувати ціни на тлі конфлікту з Іраном.
У Києві ж побоюються, що це дозволяє росії отримувати додаткові ресурси для війни.
Ще одна проблема – можливе скорочення постачання озброєння. Українська влада попереджає про ризики дефіциту ракет для систем Patriot, оскільки вони можуть бути перекинуті на Близький Схід. Також обговорюється перенаправлення частини зброї, закупленої союзниками, в інші регіони.
Ультиматуми Трампа: Іран виходить із прямих переговорів зі США
Паралельно президент США Дональд Трамп різко загострив риторику щодо Ірану. Він заявив, що дедлайн для виконання американських вимог спливає, і пригрозив масштабними наслідками.
Американський лідер фактично постав перед вибором: завдати ударів по інфраструктурі Ірану або дати шанс дипломатії. Попри це, переговори про можливе 45-денне перемир’я тривають, хоча їхні перспективи залишаються примарними.
На тлі жорстких заяв Вашингтона Іран, за інформацією The New York Times та The Wall Street Journal, призупинив прямі контакти зі США.
Як повідомляється, Тегеран передав сигнал через посередників, демонструючи незгоду з ультимативною риторикою. Водночас переговори через треті сторони тривають, але шанси на швидку угоду оцінюються як низькі.
Конфлікт США та Британії: новий розлом серед союзників
Додаткової напруги додає позиція Великої Британії. За інформацією The i Paper, Лондон відмовився дозволити США використовувати свої авіабази для ударів по цивільній інфраструктурі Ірану.
Британський уряд наголошує, що підтримує лише оборонні операції, спрямовані на знищення військових об’єктів, але не удари по мостах чи електростанціях.
Це рішення викликало різку реакцію Дональда Трампа, який публічно розкритикував британського прем’єра Кіра Стармера і порівняв його позицію з політикою умиротворення 1930-х років.
Експерти з міжнародного права попереджають, що атаки на цивільну інфраструктуру можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини.
На тлі цих подій США також висловлюють невдоволення союзниками, зокрема країнами НАТО, Японією та Південною Кореєю, звинувачуючи їх у недостатній підтримці.
Водночас Вашингтон позитивно оцінює участь країн Перської затоки, які безпосередньо залучені до регіональної безпеки.
Окремою точкою напруги залишається і питання Гренландії, яке, за словами Трампа, також впливає на відносини з союзниками.
Читайте також: Українські дрони можуть підкорити Близький Схід: що пишуть західні ЗМІ
фото: Shutterstock
