Американська кіноакадемія оприлюднила номінантів на 98-му премію «Оскар», і цей список уже встиг викликати чимало запитань.
Поза фінальним відбором залишилися гучні й високо оцінені критиками стрічки, зокрема фільми про війну в Україні, натомість у номінаціях з’явилися роботи, які для багатьох виглядають щонайменше суперечливо. Kinowar зібрав фільми, які мали всі шанси поборотися за статуетку, але так і не отримали визнання Академії.
«2 000 метрів до Андріївки»
Одним із найгучніших і водночас найболючіших ігнорувань цього року стала нова документальна робота Мстислава Чернова. Після «20 днів у Маріуполі», який приніс режисерові «Оскар», від цієї стрічки багато хто очікував щонайменше номінації. Цього разу фокус зміщено з життя цивільних під окупацією на фронтову реальність українських військових. Камера фіксує не лише бої, а й виснажливі місяці очікування на позиціях, де кожні сто метрів звільненої землі даються надлюдською ціною. Фільм називали одним із фаворитів сезону не лише в Україні, а й у західній пресі, однак у списках номінантів його так і не побачили.
«Жодного вибору» (Eojjeol Suga Eopda)
Відсутність нового фільму Пака Чхан Ука серед номінантів здивувала навіть тих, хто пам’ятає його більш радикальні роботи на кшталт «Олдбоя» чи «Служниці». Цього разу режисер звернувся до жанру чорної соціальної комедії, запропонувавши універсальну історію про людину, яка після втрати роботи опиняється на межі краху. У відчаї герой обирає крайній шлях боротьби за місце під сонцем. Попри зміну стилістики, стрічку хвалили за точну режисуру, яскраві сцени й зрозумілу для будь-якої аудиторії тему, незалежно від культурного контексту.
«Заповіт Енн Лі» (The Testament of Ann Lee)
Багато кінокритиків припускають, що причина відсутності цього фільму в номінаціях може бути суто технічною — через дати релізу та дедлайни подачі заявок. Режисерка Мона Фастволд, яка працювала над сценарієм разом із Бреді Корбетом, знову звертається до складної історичної теми. У центрі сюжету — харизматична лідерка релігійного руху в Англії XVIII століття, яку зіграла Аманда Сайфред. Її героїня поєднує проповіді про целібат і жіноче лідерство з майже екстатичними ритуалами. Стрічка вже встигла засвітитися на великих фестивалях і отримати позитивні відгуки, тож її повне ігнорування виглядає щонайменше дивним.
«Пробач, дівчинко» (Sorry, Baby)
Фільм Єви Віктор зібрав десятки нагород на фестивалях і був тепло прийнятий у Каннах. Режисерка, яка також виконала головну роль, розповідає напівособисту історію травми, пережитої ще в студентські роки. Стрічка сміливо поєднує важку тему сексуального насильства з елементами чорної трагікомедії, показуючи, як наслідки такого досвіду переслідують людину роками. Індустрія активно говорила про цю роботу як про один із найсильніших дебютів року, але Академія залишила її поза увагою.
«28 років по тому» (28 Years Later)
Питання, чи заслуговував цей фільм на номінацію в категорії «Найкращий фільм», залишається дискусійним. Проте акторська робота Рейфа Файнса та операторська майстерність Ентоні Дода Ментла, лауреата «Оскара» за «Мільйонера з нетрів», виглядали більш ніж гідними окремого визнання. Багато критиків відзначали, що саме технічні та акторські досягнення цієї стрічки стали одними з найсильніших у році.
«Довга хода» (The Long Walk)
Екранізувати Стівена Кінга — завдання не з простих, особливо коли сюжет майже повністю побудований на внутрішніх переживаннях героїв. Френсіс Лоуренс, відомий за «Голодними іграми», адаптував антиутопічну історію про смертельне змагання, де виживає лише той, хто йде до кінця. Фільм не без недоліків, але загалом критики визнали його вдалою і сучасною інтерпретацією класичного тексту. Залишитися повністю без номінацій для цієї роботи стало несподіванкою навіть для скептиків.
«Благодать» (La grazia)
Паоло Соррентіно у цій стрічці поєднав свою фірмову візуальну естетику з глибшою, більш стриманою драматургією. Тоні Сервілло зіграв президента Італії наприкінці політичної кар’єри, людину, яка змушена ухвалювати складні моральні рішення, одночасно переживаючи особисту втрату. Фільм порушує теми влади, відповідальності та вибору без очевидно правильних відповідей. Сервілло отримав відзнаку Венеційського кінофестивалю, але для Академії цього виявилося замало.
«Ножі наголо: Прокинься, покійнику» (Wake Up Dead Man: A Knives Out Mystery)
Нова детективна історія Раяна Джонсона стала для багатьох навіть сильнішою за першу частину франшизи. Окрім класичної інтриги, фільм пропонує роздуми про віру, релігію та пошук сенсу. Потужні акторські роботи Джоша О’Коннора, Джоша Броліна та Ґлен Клоуз отримали високі оцінки критиків, а сценарій називали одним із найкращих у жанрі за останні роки. Попри це, Академія повністю оминула стрічку у своїх номінаціях.
Перегляньте також добірку 10 улюблених серіалів, які повернуться на екрани в 2026 році
кадр з фільму “2000 метрів до Андріївки”
