Сьогодні, коли українці переживають жорсткіші відключення світла через війну, саме слово «блекаут» звучить інакше — болючіше й глибше. Та масові знеструмлення траплялися у світі й задовго до російських обстрілів.
Як розповідає сhas.news, один із найгучніших прикладів — Нью-Йорк у липні 1977 року, коли мегаполіс на добу залишився без електрики і фактично без контролю. Ця ніч увійшла в історію США як одна з найтемніших — у прямому й переносному сенсі.
Увечері 13 липня 1977 року після спекотного дня Нью-Йорк накрив потужний шторм. О 20:37 блискавка влучила в підстанцію на річці Гудзон, яка передавала електроенергію від атомної станції Indian Point. Протягом наступної години ще кілька ударів остаточно вивели з ладу систему електропостачання. Уже о 21:36 місто занурилося в повну темряву.
Енергетична компанія Con Edison спершу пояснювала аварію виключно стихією. Проте федеральне розслідування згодом дійшло висновку, що катастрофу посилили зношене обладнання, недоліки конструкції мережі та помилки персоналу.
Чому саме 1977-й став катастрофою
Нью-Йорк переживав блекаути й раніше — у 1965 та 2003 роках, коли світло зникало навіть у сусідніх штатах і Канаді. Але події 1977 року виявилися найруйнівнішими.
На той момент США ще оговтувалися від нафтової кризи, а місто — від економічного спаду. У багатьох районах, особливо бідних, зросли безробіття й злочинність. Коли ж зникло світло, темряву швидко «освітили» пожежі та погроми.
Зупинка транспорту і місто без руху
Через відключення електроенергії повністю зупинився міський транспорт: метро, залізниця, аеропорти. Із підземки евакуювали близько 4 тисяч пасажирів, сотні людей були змушені ночувати просто на вокзалах і в терміналах аеропорту імені Кеннеді.
Символічно, що майже єдиним освітленим об’єктом у ту ніч залишалася Статуя Свободи — її живила окрема лінія з Нью-Джерсі.
Решта хмарочосів Манхеттена злилися з нічним небом, а резервні генератори забезпечували лише мінімальне світло.
Блекаут припав і на бейсбольний матч New York Mets проти Chicago Cubs. Гру зупинили і змогли дограти лише через два місяці. Стадіон тоді освітлювали фарами автомобілів і аварійними ліхтарями.
У центрі Манхеттена частина ресторанів і барів продовжила роботу — при свічках, із знижками на продукти, які могли зіпсуватися. Проте для інших районів міста ніч перетворилася на справжній кошмар.
Мародерство, пожежі і тисячі затриманих
Погроми охопили 31 район Нью-Йорка. За ніч було розграбовано понад 1500 магазинів — від техніки та ювелірних салонів до супермаркетів. У Бронксі з автосалону викрали десятки автомобілів, а поліція фіксувала абсурдні крадіжки — від сотень корків для раковин до ящиків із прищіпками.
На вулиці вийшли тисячі поліцейських, але вони фізично не встигали реагувати. За добу затримали близько 3700 осіб, понад 500 правоохоронців дістали поранення. Водночас кількість загиблих була мінімальною — підтверджено смерть лише одного підлітка, злочин так і не розкрили.
За ніч у місті спалахнуло понад тисячу пожеж, деякі з них гасили майже добу.
Ранок після темряви
14 липня Нью-Йорк прокинувся паралізованим. Мер оголосив надзвичайний стан. Комунальні служби прибирали тонни сміття, а власники бізнесів підраховували збитки. У Конгресі США шкоду оцінили у 300 млн доларів того часу — понад 1,2 млрд доларів у сучасному еквіваленті.
Додатковою проблемою став збій у водопостачанні — мешканці масово набирали воду з пожежних гідрантів.
Електропостачання почали відновлювати зранку 14 липня, однак повністю світло повернулося лише пізно ввечері. Блекаут 1977 року став для США складним уроком: він показав, як швидко сучасне місто може втратити контроль, якщо зникає електрика — основа звичного життя цивілізації.
Читайте також: “Наче життя зупинилось”: як Київ переживає найважчу зиму війни з РФ
фото: Shutterstock
