Він приїхав в Україну у 20 років, щоб шукати сенс і бути корисним, а за кілька місяців став одним із бойових медиків під час звільнення Куп’янського напрямку, пише NV.
У бригаді «Хартія» розповіли історію канадського добровольця Купера — хлопця, який врятував десятки побратимів, втратив кінцівку на міні, але не втратив бажання повернутися на фронт.
Шлях з Канади на Куп’янський напрямок
Купер приєднався до українського війська влітку 2025 року. Вже на початку осені він брав участь у Куп’янській операції у складі пошуково-ударного підрозділу «Хартії». Як бойовий медик, він працював на найскладніших ділянках — заходив у звільнені села на північ від міста разом із штурмовими групами та надавав допомогу пораненим безпосередньо під час боїв.
У бригаді зазначають, що за цей час Купер врятував понад пів сотні бійців. Увесь шлях операції — від десантування й зачисток до моменту власного поранення та евакуації — доброволець знімав на камеру GoPro. Ці кадри разом із його коментарями «Хартія» оприлюднила на своєму YouTube-каналі.
Говорячи про свою мотивацію, Купер уникає пафосу. Він зізнається, що не прагнув прикривати рішення гучними гаслами.
«Я люблю бути з людьми чесним: я просто хотів більшого від свого життя. Не думаю, що це потрібно прикрашати моральними лозунгами. Якщо в процесі я ще й допомагаю людям — це добре, і я вважаю це своїм обов’язком», — пояснив доброволець.
За його словами, він не вважає себе «народженим» медиком. Просто в якийсь момент ця роль стала необхідною — і він її прийняв. У підрозділі медиків бракувало, тож роботи було багато, і Купер робив те, чого від нього потребувала ситуація.
Поранення, яке могло стати фатальним
Під час Куп’янської операції Купер наступив на міну. Отримавши важке поранення, він самостійно наклав турнікет, зупинив масивну кровотечу і намагався вибратися з небезпечної зони, кличучи на допомогу.
Побратими знайшли його та надали першу допомогу, після чого наступного дня евакуювали. Вночі Купера доставили до стабілізаційного пункту. Попри зусилля лікарів, кінцівку врятувати не вдалося — довелося ампутувати ногу. Сам доброволець визнає: за інших обставин він міг не вижити.
«Мені неймовірно пощастило, що я залишився живий. Якби щось пішло інакше на будь-якому етапі, я б помер», — каже він.
Нині Купер проходить відновлення та чекає на протезування. Попри втрату ноги, він не вважає свою історію завершеною і говорить про повернення у стрій як про цілком реальний план.
«Я знав, на що йшов. Я нічого не шкодую. Я ще не закінчив. У мене буде протез. Є багато людей, які це роблять — то чому я не можу?» — наголошує доброволець.
У «Хартії» кажуть, що історія Купера — це не лише про війну, а й про вибір, відповідальність і внутрішню потребу бути корисним навіть тоді, коли ціна цього вибору виявляється надзвичайно високою.
Читайте також: Пішов воювати за Україну після 3 років у тюрмі РФ: історія морпіха зі США
фото – скриншот з відео
