Станом на початок літа 2025 року за межами України через війну перебувають понад 5,6 мільйона наших співгромадян – і це без урахування тих, хто виїхав до росії.
Такі дані наводить Національний банк України у своєму аналітичному дослідженні «Українські мігранти: витрати, працевлаштування та вплив на економіки країн-реципієнтів», пише LB.UA.
Згідно з цифрами ООН, найбільше українців зі статусом тимчасового захисту прийняли Німеччина (майже 1,2 мільйона), Польща (987 тисяч), Чехія (371 тисяча) та Іспанія (236 тисяч). Ще понад 100 тисяч зареєстровані в Румунії, Італії, Словаччині, Нідерландах та Ірландії.
Куди йдуть і чому залишаються?
Опитування REACH на польському кордоні ще у 2022 році показало, що для багатьох основними причинами вибору країни стали родичі чи знайомі (39%), близькість до України (31%) та поради, отримані у центрах допомоги (17%).
На фоні війни українці дедалі активніше шукають роботу: рівень зайнятості мігрантів у 2024 році зріс на 9 пунктів і сягнув 64% – значно вище, ніж рік тому. Водночас у країнах із високими соціальними виплатами працевлаштування просувається повільніше, а більшість мігрантів досі обіймають посади, що не потребують високої кваліфікації.
Цікаво, що спочатку більшість біженців становили жінки з дітьми – на піку 87% усіх українців, які виїхали, були саме вони, з яких понад половина були працездатного віку. При цьому близько 70% опитаних мають дипломи про вищу освіту. Проте сьогодні серед мігрантів помітно більше чоловіків.
Експерти пояснюють це хвилею так званих квазітрудових мігрантів – тих, хто поєднує причини виїзду з війною і пошуком кращої роботи.
Зростання працевлаштування безпосередньо впливає і на витрати українців за кордоном. Як зазначає НБУ, середньомісячні витрати за українськими банківськими картками зменшилися з 550 мільйонів доларів у 2024 році до 485 мільйонів у першому кварталі 2025-го. На це впливають не лише доходи, а й відмінності у соціальній підтримці в різних країнах.
А от обсяги зняття готівки залишаються стабільними вже майже рік. На це вплинули кроки НБУ щодо валютного нагляду, а також скорочення різниці між офіційним і ринковим курсами – тож так званий «картковий туризм» втратив сенс.
Читайте також: Молоді українки масово їдуть за кордоном: чим це загрожує
Фото: Посольство України в США / Facebook
