Цього року метро Нью-Йорка відзначає своє 120-річчя. THrillist розповідає про найбільш захоплюючі занедбані станції легендарної підземки міста, які ще можете відвідати.
Метро Нью-Йорка – одна із найстаріших систем громадського транспорту у світі. З 472 станціями, 36 лініями, 1000 кілометрами колій та 5225 мільйонами пасажирів на день, воно претендує на звання найзавантаженішої транспортної системи в країні.
Звичайно, деякі станції метро закрилися через зміни планування міста та застарілих технологій. Деякі старі станції були знесені чи відремонтовані. Вони й досі стоять замороженими у часі під міським бетоном.
Ці закриті станції трохи обшарпані, зі стелями, вкритими павутинням, та іржавими рейками. Але вони не втратили свого стилю.
Стара Ратуша
Фінансовий район
Коли 1904 року вперше відкрилося метро Нью-Йорка, станція City Hall вважалася найкращою. Вона спроектована інженером Рафаелем Гуаставіно. З арками з плитки та багато прикрашеними світловими люками, ця станція стала однією з 28 зупинок, які йшли від City Hall до 145th Street. До 1945 року оновлені вагони метро вже не розміщувалися на рейках, тому її закрили та замінили новою станцією City Hall для ліній R та W. Transit Museum пропонує платні екскурсії історичною станцією.
Кортова вулиця
Центр Брукліна
На відміну від інших станцій, Court Street залишається повністю працездатною. Почасти завдяки її реінкарнації як локація Музей транзиту. Досі старовинні поїзди переміщаються до музею і з нього використовуючи тунель станції та зовнішні шляхи сусідньої зупинки Hoyt-Schermerhorn Street.
Ця станція відкрилася 1936 року в рамках плану, за яким місцеві поїзди мали курсувати в межах районів, а експреси — між ними. Це виявилося неефективним.
946 року її закрили. У 1960-х роках станція, що не діє, потрапила у фільми, найбільш відомим з яких став трилер 1974 року The Taking of Pelham One Two Three. Станція знову відкрилася для публіки на виставці New York City Transit Exhibit на честь двохсот років Сполучених Штатів у 1976 році. Виставка була настільки популярною, що залишилася відкритою і зрештою перетворилася на повноцінний музей.
Дін-стріт
Bedford-Stuyvestant
Ця двічі закрита надземна станція у Брукліні, можливо, була приречена із самого початку.
Вона виправдала своє звання, як одного разу сказали в New York Times, «похмурою, ніж славною».
Вперше відкрита у 1897 році, вона залишалася відносно невикористаною. Її закрили через два роки. Місцеві власники нерухомості були настільки обурені, що станцію було відкрито знову 1901-го. Її модернізували для прийому шестивагонних поїздів у 1924 році разом із рештою лінії Franklin Avenue. Станція поступово занепадала, поки не була закрита 1995-го.
Міртл-авеню
Центр Брукліна
Myrtle Avenue колись була місцевою станцією на транзитній лінії Бруклін-Манхеттен. Закрили її 1956 року.
З 1980-го на станції з’явилась Masstransiscope, художня інсталяція кінооператора Білла Бренда Робота складається із 228 розписаних вручну панелей, які покривають станцію.
Сідайте в поїзд B або Q, що йде на Манхеттен, на зупинці DeKalb. Поки поїзд проїжджає перед панелями, ви станете свідком ілюзії 20-секундного анімаційного фільму.
Sedgwick Avenue
Високий міст
Станція Sedgwick Ave відкрилася в 1918 як розширення 9th Avenue El. Вона була важливою зупинкою на маршруті між старим Polo Grounds у Washington Heights та Yankee Stadium. Маршрут закрили 1958 року, коли New York Giants перебралися до Сан-Франциско. Її надземну сталеву конструкцію демонтували, але платформа та тунель залишилися.
Щоб оглянути її, сядьте на поїзд 4, B або D до 161 Street і пройдіть пішохідним мостом через Sedgwick Avenue та Major Deegan Expressway. Там ви можете розглянути частини старої станції, що ховаються під шосе, на рівні землі.
Південна 4-а вул
Вільямсбург
Під South 4th Street знаходиться станція, яка колись мала стати основним пунктом пересадки для IND Second System. Будівництво зупинилося через Другу світову війну.
Станція залишилася без тунелів та освітлення, а її сходи та стіни – незакінченими. 2009 року станцію повернули до життя. Вуличні художники PAC та Workhorse запросили 103 колег з усього світу прикрасити простір своїми творіннями, переважно великими фресками, намальованими прямо на голих стінах.
Одна з найбільших виставок The Underbelly Project, що демонструють цей вид робіт в одному просторі, виявилася незаконно встановленою. Дістатись її було дуже складно, тому цей простір МТА опечатав. Якщо хочете вразитись цим простір, не будучи заарештованими, подивіться це відео.
Worth Street
Громадський центр
Як одна з перших ліній метро міста, станція Worth Street відкрилася у 1904 році. Під час реконструкції метро наприкінці 1950-х та на початку 1960-х років її визнали незручною та закрили. Однак ви можете побачити цю реліквію. Якщо поїзд 6 рухається досить повільно між Канал-стріт та Бруклінським мостом, то вам вдасться помітити назву станції на її облицьованих плиткою опорних колонах, а також кілька теракотових літер W, що прикрашають стіни.
18th вулиці
Парк Граммерсі
18th Street біля Gramercy Park — ще одна занедбана станція, перетворена на полотно для фарби. Коли в 1948 році сусідні станції 14th Street-Union Square і 23rd Street зазнали розширення, цю станцію закрили. Але через досить стандартний дизайн її продовжували використовувати для рекламних фотографій. Дві її відмінні риси — скляна стеля із природним освітленням та набір орнаментальних мотивів.
76th вулиці
Квінс
Більшість занедбаних станцій метро Нью-Йорка мають хоча б невелику атмосферу таємничості, але саме існування цієї станції гаряче обговорюється вже багато років.
«Її не можна знайти на жодній карті, і до неї не можна дістатися на жодному поїзді», — писала New York Times у 2003 році. Ходили чутки, що станція 76th Street була частиною плану продовження лінії A до 229th Street в районі Cambria Heights у Квінсі.
За деякими даними, вона знаходиться за тунелем, запечатаним у 1952 році. Тобто, навіть якщо вона існує, до неї практично неможливо дістатися.
Читайте також, Різдвяні вогні Нью-Йорка: список локацій і дати відкриття.
