30 вересня запрацює обмін податковими даними між Україною та іншими країнами в рамках звітності за стандартом CRS. Українська податкова отримає доступ до фінансової інформації про українських податкових резидентів з інших країн-учасниць.
Детальніше про це розповіла керуючий партнер юридичної компанії GLS Ольга Черевко, пише NV.Бізнес.
Як CRS вплине на різні категорії осіб
1. Фізичні особи
Фізичні особи, які мають фінансові рахунки за кордоном, повинні знати, що інформація про їхні рахунки буде автоматично передаватися податковим органам України, каже експертка. Зокрема, банки та інші фінансові установи країн-учасниць CRS надаватимуть такі дані:
- Ім’я власника рахунку
- Дата народження
- Адреса проживання
- Податковий номер
- Номер рахунку
- Залишок коштів на кінець року
- Загальна сума доходів від фінансових активів за звітний період.
Відповідно до стандарту CRS рахунки з залишком понад 250 000 доларів на кінець року автоматично підпадатимуть під звітність, що створює додаткові ризики для тих, хто не декларує свої доходи за кордоном. Але не слід гарантовано розраховувати, що при менших залишках інформація не буде передана.
Якщо на рахунку в якийсь час були залишки більше 250 000 доларів є ризик, що вони попадуть під обмін, оскільки визначення рахунку підзвітним може відбутися в будь-який час, не обов’язково на кінець року.
2. Українські власники іноземних компаній
Власники іноземних компаній, які є податковими резидентами України, повинні враховувати, що інформація про їхні компанії також буде передаватися українським податковим органам, якщо ці компанії вважаються пасивними (більше 50% доходу складають пасивні доходи, такі як дивіденди, проценти тощо).
Податкова отримуватиме такі дані:
- Назва компанії
- Адреса компанії
- Податковий номер
- Номер рахунку
- Залишок коштів на кінець року
- Обороти за рік
- Інформація про контролюючу особу
Це посилить контроль за правилами оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), які набули чинності з початку минулого року.
3. Українські компанії
Українські компанії, які мають рахунки в іноземних банках, також підпадатимуть під автоматичний обмін інформацією. Дані про рахунки таких компаній будуть передаватися до податкових органів інших країн-учасниць CRS. Це означає, що компанії повинні бути готові до підвищеного контролю та дотримання податкових зобов’язань у всіх юрисдикціях, де вони ведуть діяльність.
4. Українські біженці
Українські біженці, які отримали тимчасовий захист в інших країнах, повинні ретельно визначити свій податковий статус. Неправильно зазначена інформація може призвести до подвійного оподаткування або закриття рахунку в українському банку. Закон 2970-ІХ, який впроваджує автоматичний обмін в Україні, вимагає від українських банків збирати дані про податкове резидентство клієнтів. Якщо клієнт не надасть необхідної інформації, банк має право закрити рахунок.
Якщо біженець визначить себе податковим резидентом іншої країни, Україна автоматично передасть інформацію про його рахунки до податкових органів цієї країни.
Для біженців, які отримують соціальні виплати в країні перебування, важливо врахувати, що вони можуть вважатися податковими резидентами цієї країни. Неправильне визначення податкового статусу може призвести до податкових наслідків, вимог повернення соціальних виплат та нарахування штрафів. Тому важливо ретельно продумати податкову стратегію.
Нові інструменти для податкової
1. Автоматичний обмін інформацією: Податкова служба України почне отримувати автоматично агреговану інформацію про фінансові рахунки українських резидентів в інших країнах. Це дозволить ефективно контролювати правильність декларування доходів.
2. Розширений доступ до даних: Окрім автоматичного обміну, податкова матиме можливість отримувати розширену інформацію на основі запиту, включаючи дані про рух коштів, структуру власності компаній, і деталі фінансових операцій.
3. Контроль за КІК: Податкова отримає доступ до інформації про іноземні компанії, де кінцевими бенефіціарами є українські резиденти. Це дозволить посилити контроль за дотриманням правил оподаткування КІК.
Отже, українські фізичні особи, власники іноземних компаній, українські компанії та біженці повинні адаптувати свої податкові стратегії до нових умов, щоб уникнути ризиків штрафних санкцій, подвійного оподаткування та інших фінансових проблем.
Читайте також: Кадровий голод через мобілізацію і міграцію: що зміниться після війни
Джерело: NV.Бізнес
