Україна, яка протистоїть російському натиску у виснажливій війні, намагається збільшити свою військову силу, штовхаючи громадян з-за кордону на службу. Але чи дасть це потрібний результат?
Хоча прагнення посилити втомлену українську армію зрозуміле, результати нового закону можуть не мати такого впливу, на який український уряд сподівається, пише Лідія Карпенко, українська журналістка, яка живе в Торонто, член канадського ПЕН-клубу «Письменники у вигнанні» у колонці для видання The Globe and Mail.
У середині квітня український парламент прийняв новий мобілізаційний законопроект, згідно з яким усі чоловіки віком від 18 до 60 років повинні надавати свої особисті дані до військових пунктів, і є певний скепсис щодо того, що онлайн-портал незабаром запрацює.
Наприкінці квітня консульства України по всьому світу тимчасово припинили обслуговування громадян призовного віку чоловічої статі. Вони не приймають заяви на відновлення паспорта чи нові паспорти, а також не допомагають отримати інші документи, наприклад свідоцтва про шлюб. Консульства відновлять обслуговування цих чоловіків після набрання чинності закону про мобілізацію 18 травня, але лише для тих, хто має документи на військовий облік.
Читайте також: «Я просто хочу бути в безпеці»: українець у Канаді про консульські обмеження
Водночас урядовці вирішили, що чоловіки віком від 18 до 60 років повинні отримувати паспорти нового зразка в Україні особисто. Виняток становлять чоловіки з інвалідністю, опікуни людей з інвалідністю або військовослужбовці, які перебувають на лікуванні за кордоном. Чоловікам, які їдуть в Україну за паспортами, можуть не дозволити виїхати. А після огляду військово-лікарської комісії та отримання підтвердження стану здоров’я чоловіки пройдуть військову підготовку та відправляться на фронт.
Проте українці, які живуть за кордоном і не продовжили свої паспорти, можуть не мати змоги подорожувати та можуть зіткнутися з труднощами з відновленням дозволу на тимчасову імміграцію в новій країні проживання.
Ці кроки розглядаються як питання справедливості, враховуючи виснаження, яке відчувають теперішні солдати, коли війна затягується.
«Це справедливо по відношенню до тих чоловіків, які залишилися в Україні», – сказав міністр закордонних справ країни Дмитро Кулеба. Але в той час як нові правила можуть сподобатися вітчизняній аудиторії, вони мало сприятимуть збільшенню військової сили.
Українців, які живуть за кордоном і які є противниками щодо того, щоб піти воювати, навряд чи вдасться переманити назад, зокрема тих, хто вже був в інших країнах до початку війни, і дітей, які дорослішають за кордоном. Натомість багато хто може вирішити повністю розірвати зв’язки з Україною.
Правила викликають серйозні занепокоєння у багатьох українців, які живуть за кордоном, які засмучені через відмову в державних послугах. Деякі вказують на те, що українська конституція гарантує опіку та захист громадянам за кордоном.
У 2014 році Анна Риженко разом із 18-річним сином Володимиром втекли з рідного Донецька і зараз живуть у шотландському місті Кілвінінг. Але наступного літа закінчується термін дії паспорта Володимира, і пані Риженко хвилюється, що їм доведеться витрачати гроші, щоб повернутися в Україну, де їм ніде зупинитися.
«Наш дім у Донецьку, який все ще окупований, — сказала вона мені. — Як житиме 18-річний хлопець в Україні? Де і як він буде працювати, як зніматиме квартиру?»
Після оголошення консульських обмежень Польща та Литва спочатку висловили готовність допомогти Україні повернути чоловіків додому, можливо, вимагаючи від чоловіків показувати свої паспорти перед отриманням державних послуг. Однак інші країни, наприклад Естонія, заявили, що не висилатимуть українців із простроченими паспортами.
В Україні думки з цього приводу різні. Деякі підтримують повернення українських чоловіків через обмеження, тоді як інші кажуть, що Україна повинна відкрити свої кордони та дозволити чоловікам, які уникають війни, виїхати та підтримувати країну фінансово.
Лише у 2023 році українці за кордоном надіслали в країну понад 15 мільярдів доларів.
Кремль спостерігає за зростанням напруженості в Україні та діаспорі та, ймовірно, радісно потирає руки. Росія має набагато більший резерв новобранців, але ми маємо сподіватися, що в наш час війни вирішуються не лише кількістю солдатів, яких можна викинути на поле бою. Перемога у війні проти владіміра путіна є важливою для всіх демократій. Щоб змінити траєкторію війни, Україні потрібна більш потужна і послідовна військова та фінансова підтримка з-за кордону.
Читайте також: Обмеження для чоловіків за кордоном: відповіді на головні питання
Джерело: The Globe and Mail
Редакція може не поділяти думки, викладені в рубриці “Блоги”
